Понеділок, Серпень 8, 2022
ЦЕНТР ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
  • Головна
  • Про нас
    • Центр публічної дипломатії
    • Сучасні виклики і роль ЦПД
    • Наші цілі
    • Наша команда
    • Консультативна Рада
  • Новини
  • Проєкти
    • All
    • Гібридні війни
    • Європейська та євроатлантична інтеграція
    «Для ефективної протидії інформаційним загрозам урядові структури, громадський сектор та медіа мають працювати разом», – Андрій Вітренко, голова ЦПД

    «Для ефективної протидії інформаційним загрозам урядові структури, громадський сектор та медіа мають працювати разом», – Андрій Вітренко, голова ЦПД

    «Інформаційні кампанії та навчальні тренінги для ЗМІ і громадського сектору – ефективні інструменти протидії гібридним загрозам», – Вікторія Громова на семінарі ЦПД у Миколаєві

    «Інформаційні кампанії та навчальні тренінги для ЗМІ і громадського сектору – ефективні інструменти протидії гібридним загрозам», – Вікторія Громова на семінарі ЦПД у Миколаєві

    Як боротися з пропагандою? У Миколаєві пройшов п’ятий тематичний семінар-тренінг ЦПД

    Як боротися з пропагандою? У Миколаєві пройшов п’ятий тематичний семінар-тренінг ЦПД

  • Публікації
    • All
    • Аналітичні доповіді
    • Статті
    Наскільки міцна «дружба» Росії із Китаєм?

    Наскільки міцна «дружба» Росії із Китаєм?

    Протидія кремлівській дезінформації в ЄС

    Протидія кремлівській дезінформації в ЄС

    ЦПД презентує публікацію «Інформаційні війни проти України та інших європейських країн: досвід Литви у протидії пропаганді»

    «Інформаційні війни проти України та інших європейських країн: досвід Литви у протидії пропаганді»

  • Партнери
  • Контакти
  • Українська
  • English
No Result
View All Result
ЦЕНТР ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
Home Публікації

Європейська інтеграція: на культурному фронті

Європейська інтеграція: на культурному фронті
Розповісти друзямРозповісти друзям

Атаки критиків на Міністерство культури нині спрямовані на європейську складову культурної політики. Опоненти формують образ ретроградного міністерства, на контрасті з попередньою – “прогресивною” – міністерською командою. У професійному середовищі, в експертних звітах стверджується теза, що в Мінкульті немає ані досягнень, ані взагалі роботи на євроінтеграційному напрямку.

Тому я хочу навести реальні факти, аби стишити хвилю претензій.

Адже європейський вектор, в тому числі в сфері культури, не має залежати і не залежить від персоналій, та що найбільш важливо – не може ставати жертвою особистих амбіцій чи конкуренції команд.

Ми готуємо приєднання України до Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM). Цей крок спрямований на осучаснення сфери охорони пам’яток – відбуватиметься обмін досвідом, відкриються можливості для навчання новітнім реставраційним технологіям. Ця співпраця становить професійний інтерес для спеціальних реставраційних підприємств та інститутів, фахівців, які мають достатній науковий і практичний досвід у збереженні та відновленні культурної спадщини.

З нашими східноєвропейськими партнерами – Польщею, Литвою, Чехією – домовлено про стажування працівників Міністерства культури України у сфері охорони культурної спадщини, кінематографу, культурної політики, креативних індустрій.

Та найбільше турбує професійне середовище перспектива участі України у програмі ЄС “Креативна Європа” (2014-2020).

Можу з розумінням поставитися до позиції культурних активістів, які незадоволені темпами укладання угоди.

Але є дипломатичні та процедурні деталі, які вимагають координації з іншими міністерствами в Україні та з Єврокомісією. Професійний підхід  змушує дещо стримати єврооптимізм.

Можу заспокоїти: у цих переговорах наше міністерство виходить з чіткого розуміння важливості проекту. “Креативна Європа” – один з найбільших проектів ЄК культурно-гуманітарного спрямування з обсягом фінансування – 1,46 млрд євро (який, між тим, ще може зрости)..

Для не експертів хочу пояснити: умови участі у програмі “Креативна Європа” визначаються Єврокомісією індивідуально для кожної країни і включають в себе розрахунок розміру обов’язкового щорічного внеску держави та гранту ЄС на співфінансування діяльності національного бюро програми.

За попередньою інформацією, для України щорічний внесок може становити декілька сотень тисяч євро, а обсяг надходжень з ЄС – до ста тисяч євро. За результатами неформальних консультацій Мінкульту з Брюсселем напрацьовано проект пропозиції європейської сторони про пільгову участь для України зі сплатою символічної суми вступного внеску (у розмірі 1 євро) на перший рік.

Це єдина умова, яка відрізнятиме угоду з Україною від типових угод, запропонованих іншим країнам Східного партнерства.

Проект угоди вже отримав зауваження від Міністерства юстиції. Зокрема, необхідність сплачувати щороку фінансовий внесок до бюджету програми суперечить постанові Уряду “Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету”. Вона вимагає припинити ініціативи про вступ до міжнародних організацій та приєднання до міжнародних договорів, умови членства в яких передбачають сплату внесків/виплати за рахунок державного бюджету понад обсяг затверджених на цю мету бюджетних призначень.

Крім того, проектом угоди передбачено, що правомірність рішення Комісії, яке стосується положень угоди, має бути предметом контролю з боку Судової палати ЄС. Але Україна не має права звертатися до Суду ЄС з оскарження рішень такого типу. Отже, потрібно визначити окрему процедуру розгляду спірних питань для України.

Також ми отримали коментарі до угоди від Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держкомітету з питань телерадіомовлення…

Водночас цей проект угоди пройшов процедуру внутрішнього погодження в межах Європейської комісії і не передбачає внесення змін та доповнень.

Відтак, українська сторона має або підписати запропонований проект угоди без зауважень, або, у разі суттєвого непогодження з запропонованим проектом, розпочати процедуру підготовки іншого документа.

Без надмірних деталей скажу: цей процес буде схожий на підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, бо є доволі складним і тривалим. Консолідовану відповідь буде надано європейським партнерам ближчим часом, але втрачати цей шанс відкрити українську культуру для європейських можливостей, в тому числі, прозорого фінансування розвитку, буде неправильно.

Та повернемося до планів та дій міністерства.

Ми продовжимо працювати у рамках уже традиційного інструменту технічної допомоги ЄС – Twinning. Міністерство культури направило проектні заявки для двох проектів. Перша – це налагодження співробітництва між органами державної влади у сфері культури та громадським сектором і незалежними культурними діячами. Друга заявка стосується реформування системи управління у сфері музейної справи.

З початку року керівництво міністерства провело 26 зустрічей з європейськими партнерами. З 1 січня розпочалася робота по спільному проекту Ради Європи і Європейської комісії “Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадами” (COMUS). 

Підсумовуючи, скажу: проводити європейський вектор в роботі Міністерства культури потрібно і це постійно у фокусі нашої уваги.

А запровадження європейських стандартів управління державними музеями чи театрами, запозичення практик пам’яткоохоронної сфери, залучення коштів європейських бюджетів, окрім іншого, заблокує можливості для збагачення корупціонерів від культури, насамперед у галузі охорони пам’яток. 

Андрій ВІТРЕНКО,

заступник міністра культури з питань європейської інтеграції,

для Інтернет видання «Європейська правда», 3 квітня 2015 року

https://www.eurointegration.com.ua/experts/2015/04/3/7032566/

РЕКОМЕНДОВАНІ СТАТТІ

«Ми виграємо інформаційну війну з Росією тоді, коли перенесемо боротьбу на «територію» противника», – Олексій Полегкий

«Ми виграємо інформаційну війну з Росією тоді, коли перенесемо боротьбу на «територію» противника», – Олексій Полегкий

1 рік ago
Центр публічної дипломатії приєднався до Експертної мережі Кримської платформи

Центр публічної дипломатії приєднався до Експертної мережі Кримської платформи

9 місяців ago
«У часи війни, пандемії чи кризи брехня буває надзвичайно ефективною», – Неріюс Малюкевічус під час семінару-тренінгу ЦПД в Одесі

«У часи війни, пандемії чи кризи брехня буває надзвичайно ефективною», – Неріюс Малюкевічус під час семінару-тренінгу ЦПД в Одесі

2 роки ago
У Маріуполі відбувся другий семінар-практикум ЦПД з протидії дезінформації

У Маріуполі відбувся другий семінар-практикум ЦПД з протидії дезінформації

2 роки ago
Семінар-практикум ЦПД «Дезінформація як інструмент гібридної війни: особливості поширення та можливості протидії» в Одесі

Семінар-практикум ЦПД «Дезінформація як інструмент гібридної війни: особливості поширення та можливості протидії» в Одесі

2 роки ago
Українське громадянське суспільство – гарантія європейського шляху розвитку

Українське громадянське суспільство – гарантія європейського шляху розвитку

3 роки ago

РУБРИКИ

  • Аналітичні доповіді
  • Гібридні війни
  • Європейська та євроатлантична інтеграція
  • Новини
  • Проєкти
  • Публікації
  • Статті

Соціальні мережі

Соціальні мережі

ЦЕНТР ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ

© 2019

Навігація / Navigation

  • Новини
  • Проєкти
  • Публікації
  • Контакти
  • Українська
  • English

Про нас / About Us

No Result
View All Result
  • Головна
  • Про нас
    • Центр публічної дипломатії
    • Сучасні виклики і роль ЦПД
    • Наші цілі
    • Наша команда
    • Консультативна Рада
  • Новини
  • Проєкти
    • Європейська та євроатлантична інтеграція
    • Деокупація і реінтеграція Криму та Донбасу
    • Гібридні війни
    • Національні меншини та корінні народи
    • Культурна дипломатія
  • Публікації
    • Статті
    • Аналітичні доповіді
  • Партнери
  • Контакти
  • УкраїнськаУкраїнська
  • EnglishEnglish

© 2019