«Наші друзі в Москві називають це «дезінформацією». Наші вороги в США – «активними заходами». Я ж називаю це «улюбленим способом проведення часу». Свого часу очільник Штазі, спецслужби Німецької Демократичної Республіки, саме так охрестив те, з чим ми маємо справу в Україні і країнах Балтії сьогодні, а саме засилля пропаганди, фейків та маніпуляцій», – так почав свій виступ на заході Центру публічної дипломатії Неріюс МАЛЮКЕВІЧУС, експерт з питань інформаційної безпеки, лектор та дослідник Інституту міжнародних відносин та політології Вільнюського університету.
(у режимі відеозв’язку)
7 липня у Сєвєродонецьку Центр публічної дипломатії – із дотриманням усіх карантинних заходів безпеки – провів перший семінар-практикум «Дезінформація як інструмент гібридної війни: особливості поширення та можливості протидії» для представників місцевої влади, громадськості та медіа.
Такі практичні просвітницькі заходи ЦПД, які закликають до критичного мислення у «споживанні» будь-якої інформації, є частиною проєкту «Інформаційні війни проти України та інших європейських країн: досвід Литви у протидії пропаганді», що здійснюється за фінансової підтримки Програми розвитку співробітництва та просування демократії Міністерства закордонних справ Литовської Республіки та за сприяння Держкомтелерадіо України.
«Брехня вже давно набула гібридної форми. Практично будь-який фейк повністю або частково будується на якомусь факті або події, який чи яка відбулись. Відрізнити правду від брехні стає дедалі складніше, адже треба розуміти не лише контекст, в якому ми перебуваємо, але й протидіяти не менш сучасними та технологічними способами. Про усе це ми розповідаємо та вчимо на наших заходах в рамках проєкту», – відзначив Андрій ВІТРЕНКО, голова Центру публічної дипломатії, віце-міністр культури України з питань євроінтеграції (2014-2016).
«Обман як принцип використовує сьогоднішня Росія в інформаційному полі, – продовжує Неріюс МАЛЮКЕВІЧУС. Якщо свого часу відомий художник Рене Магрітт використав обман як художній прийом, намалювавши люльку і підписавши картину «це не люлька», Росія ж натомість називає фото із зображенням російських солдат на території України фейковим, хоча насправді це є правда».
Катерина СМАГЛІЙ, начальник відділу міжнародного співробітництва та комунікацій Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС, розповіла, як Росія використовує м’яку силу – західні аналітичні центри – у поширенні російських фейків. «Ще у 2016 році Європарламент визнав, що Росія «агресивно використовує широкий спектр інструментів та засобів, таких як аналітичні центри та спеціальні фонди… для боротьби з демократичними цінностями, розділення Європи, збільшення власної внутрішньої підтримки та формування сприйняття східних сусідів Європейського Союзу як неспроможних держав».
Ірина ЖОВТА, головний спеціаліст відділу європейської та євроатлантичної інтеграції Державного комітету телебачення і радіомовлення України, зазначила, що боротися з інформаційними гібридними загрозами можна й треба шляхом інформування про ЄС та НАТО, іншими словами, наповнюючи інформаційне поле своїми потрібними повідомленнями.
Віталій МОРОЗ, експерт з питань інформаційних війн та інформаційної безпеки, керівник програм нових медіа в “Інтерньюз- Україна”, та Наталка САД, експертка з комунікацій, член правління Центру публічної дипломатії, вчили учасників відрізняти правду від брехні. Усі практичні поради ми викладатимемо у нашому Твіттер-каналі @CPD_UA – підписуйтесь.
