Негативна реакція національних меншин на ст. 7 Закону України «Про освіту», прийнятого у 2017 р., яка, на їх думку, обмежила право нацменшин на навчання рідною мовою, стала індикатором відсутності консенсусу між національними меншинами та Урядом України в освітньому питанні. Це спричинило погіршення відносин України з сусідніми Угорщиною та Румунією. Болгарія, Греція і Польща також висловили занепокоєння з приводу ухвалення зазначеного Закону. І хоча перехідний період імплементації мовної статті Закону «Про освіту» продовжено до 2023 р., очевидною є необхідність інтенсифікації діалогу між сторонами як у цьому питанні, так і в інших напрямках співпраці.
Важливим кроком Уряду України у контексті поглиблення співробітництва з національними меншинами стало утворення Державної служби України з етнополітики та свободи совісті як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури і який реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин (Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 р. № 503 «Про утворення Державної служби України з етнополітики та свободи совісті»).
У питанні налагодження ефективного діалогу між представниками національних меншин та органами державної влади України важливу роль здатне відіграти громадянське суспільство. Центр публічної дипломатії, зокрема, планує активно працювати і в цьому напрямку.
