Вівторок, Березень 21, 2023
ЦЕНТР ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
  • Головна
  • Про нас
    • Центр публічної дипломатії
    • Сучасні виклики і роль ЦПД
    • Наші цілі
    • Наша команда
    • Консультативна Рада
  • Новини
  • Проєкти
    • All
    • Гібридні війни
    • Європейська та євроатлантична інтеграція
    «Для ефективної протидії інформаційним загрозам урядові структури, громадський сектор та медіа мають працювати разом», – Андрій Вітренко, голова ЦПД

    «Для ефективної протидії інформаційним загрозам урядові структури, громадський сектор та медіа мають працювати разом», – Андрій Вітренко, голова ЦПД

    «Інформаційні кампанії та навчальні тренінги для ЗМІ і громадського сектору – ефективні інструменти протидії гібридним загрозам», – Вікторія Громова на семінарі ЦПД у Миколаєві

    «Інформаційні кампанії та навчальні тренінги для ЗМІ і громадського сектору – ефективні інструменти протидії гібридним загрозам», – Вікторія Громова на семінарі ЦПД у Миколаєві

    Як боротися з пропагандою? У Миколаєві пройшов п’ятий тематичний семінар-тренінг ЦПД

    Як боротися з пропагандою? У Миколаєві пройшов п’ятий тематичний семінар-тренінг ЦПД

  • Публікації
    • All
    • Аналітичні доповіді
    • Статті
    Наскільки міцна «дружба» Росії із Китаєм?

    Наскільки міцна «дружба» Росії із Китаєм?

    Протидія кремлівській дезінформації в ЄС

    Протидія кремлівській дезінформації в ЄС

    ЦПД презентує публікацію «Інформаційні війни проти України та інших європейських країн: досвід Литви у протидії пропаганді»

    «Інформаційні війни проти України та інших європейських країн: досвід Литви у протидії пропаганді»

  • Партнери
  • Контакти
  • Українська
  • English
No Result
View All Result
ЦЕНТР ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
Home Проєкти Гібридні війни

У Маріуполі відбувся другий семінар-практикум ЦПД з протидії дезінформації

У Маріуполі відбувся другий семінар-практикум ЦПД з протидії дезінформації
Розповісти друзямРозповісти друзям

8 липня у Маріуполі Центр публічної дипломатії – із дотриманням усіх карантинних заходів безпеки та за підтримки Центру Балто-Чорноморських досліджень – провів другий семінар-практикум «Дезінформація як інструмент гібридної війни: особливості поширення та можливості протидії» для представників місцевої влади, громадськості та медіа.

П’ять публічних заходів на Сході та Півдні України передбачені проєктом «Інформаційні війни проти України та інших європейських країн: досвід Литви у протидії пропаганді», що реалізує ЦПД за фінансової підтримки Програми розвитку співробітництва та просування демократії Міністерства закордонних справ Литовської Республіки та за сприяння Держкомтелерадіо України.

Неріюс МАЛЮКЕВІЧУС, експерт з питань інформаційної безпеки, лектор та дослідник Інституту міжнародних відносин та політології Вільнюського університету, поділився досвідом Литви у протидії російській пропаганді:

  • Кремль використовує західні медіа для своєї пропаганди. Зокрема, у країнах Балтії російські канали мовлять під юрисдикцією Британії. Це явище я називаю медіаоффшори.
  • НТВ Мир Балтия, REN TV Baltic, Первый балтийский музыкальный канал – це російські канали, які видають себе за британські. Ці та ще 2 канали – під ковпаком Baltic Media Alliance, який має усього 1 співробітника у Лондоні, і на чию юридичну адресу зареєстровані ще з 60 різних компаній.
  • Російський державний RTR канал транслюється у Литві як шведський канал. Очевидно, що за мовою ворожнечі, яку використовував RTR під час війни у Грузії чи Україні, стояла не Швеція, а Росія.
  • Зорову ілюзію як принцип використовує сьогоднішня Росія в інформаційному полі. Якщо художник Рене Магрітт використав оптичну ілюзію як художній прийом, намалювавши люльку і підписавши картину «це не люлька», Росія натомість заперечує, що на фото з російськими солдатами – російські солдати:
  • Коли розвалювався Радянський Союз, влада шукала «цілителя» для багатомільйонної публіки. Таким став Кашпіровський, якого транслювали державні канали СРСР. Сьогодні роль цілителя у Росії виконують Соловйов, Кісільов, Лєонтьєв та інші. Кашпіровський з Соловйовим навіть схожі:
  • Мова ворожнечі веде до реальної війни. Але застосувати національне законодавство по відношенню до російських каналів, які перебувають під юрисдикцією Британії та Швеції, Литва не може. Тільки через європейські директиви.
  • Часто заходи щодо посилення інформаційної безпеки плутають із замахом на свободу слова. Треба колегам із Заходу нагадувати: те, що ми робимо по відношенню до інформбезпеки, ми вже робили по відношенню до енергетичної безпеки.
Виступ Неріюса МАЛЮКЕВІЧУСА на заході ЦПД у Маріуполі
(у режимі відеозв’язку)

Своєю чергою Наталка САД, експертка з комунікацій, член правління Центру публічної дипломатії, пояснила, чому люди ведуться на маніпуляції, фейки та брехню:

1. Середня щоденна тривалість перебування в інтернеті пересічного жителя планети – 6 год. 43 хв. Джерело: Digital in 2020. Ми занадто довго перебуваємо у середовищі Інтернет, аби мозок міг мислити критично нон-стоп.
2. Ми схильні ідентифікувати інформацію як правдиву, якщо чули її кілька разів. Це називається ілюзією правди. Джерело: дослідження університетів Темпл та Вілла Нова, 1977.
3. Щоразу, коли ми відкриваємо соціальні медіа, ми бачимо інформацію, яку для нас Фейсбук, Гугл чи Ютуб вже попередньо відібрали на основі наших попередніх лайків, репостів та коментарів. Це називається інформаційна бульбашка.
4. Якщо фейк потрапив у нашу інформаційну бульбашку, наш інфопростір буде «розривати» від дезінформації.
5. Фейкові новини можуть спотворювати минуле та спогади. 27% людей вірять у вигадані історії. Джерело: дослідження журналістів видання Слейд, 2010.
6. Фейки поширюються у 6 разів швидше, ніж правда. Правда не може конкурувати з фейковими новинами. Джерело: дослідження Science.
7. Люди з легкістю пристають на пропозицію створювати фейки за гроші. Джерело: експеримент видання Fortune.
8. Медіа проводять «жорсткі» експерименти, намагаючись вберегти лояльність аудиторії до себе. Це означає, що людям стає все складніше відрізняти правду від брехні в той час як медіа хайпують. Джерело: експеримент видання MC. Today щодо відкриття Starbucks в Україні.
9. Кожен восьмий українець дивиться російські канали. Джерело: Internews Network, 2019.
10. Можна аргументувати практично все. Головне завдання: як обрати ту інформацію, яка спирається на факти, а не ту – яка спирається на інтерпретацію фактів.

Окрім того, у заході взяли участь:
Андрій ВІТРЕНКО, голова Центру публічної дипломатії, віце-міністр культури України з питань євроінтеграції (2014-2016);

Костянтин БАЛАБАНОВ, ректор Маріупольського державного університету, Почесний Генеральний консул Республіки Кіпр у Маріуполі;

Микола ТРОФИМЕНКО, радник голови Донецької облдержадміністрації, проректор з міжнародних зв’язків Маріупольського державного університету;

Сергій ПАХОМЕНКО, керівник Центру Балто-Чорноморських досліджень МДУ, доцент Маріупольського державного університету, запрошений дослідник Латвійського університету;

Катерина СМАГЛІЙ, начальник відділу міжнародного співробітництва та комунікацій Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС;

Ірина ЖОВТА, головний спеціаліст відділу європейської та євроатлантичної інтеграції Державного комітету телебачення і радіомовлення України

та

Віталій МОРОЗ, експерт з питань інформаційних війн та інформаційної безпеки, керівник програм нових медіа в «Інтерньюз-Україна».

Більше ключових тез виступів наших експертів – у подальших повідомленнях та на нашому Твіттер-каналі: @CPD_UA.



РЕКОМЕНДОВАНІ СТАТТІ

Центр публічної дипломатії сприятиме реалізації стратегічного курсу України на членство в ЄС і НАТО

Центр публічної дипломатії сприятиме реалізації стратегічного курсу України на членство в ЄС і НАТО

4 роки ago
У Маріуполі відбувся другий семінар-практикум ЦПД з протидії дезінформації

У Маріуполі відбувся другий семінар-практикум ЦПД з протидії дезінформації

3 роки ago
ЦПД проведе захід щодо боротьби з пропагандою у Херсоні

ЦПД проведе захід щодо боротьби з пропагандою у Херсоні

3 роки ago
На Закарпатті відбулись консультації з мовного питання для представників національних спільнот

На Закарпатті відбулись консультації з мовного питання для представників національних спільнот

1 рік ago
Центр публічної дипломатії став учасником Х Форуму розвитку громадянського суспільства України

Центр публічної дипломатії став учасником Х Форуму розвитку громадянського суспільства України

1 рік ago
Семінар-практикум ЦПД «Дезінформація як інструмент гібридної війни: особливості поширення та можливості протидії» в Одесі

Семінар-практикум ЦПД «Дезінформація як інструмент гібридної війни: особливості поширення та можливості протидії» в Одесі

3 роки ago

РУБРИКИ

  • Аналітичні доповіді
  • Гібридні війни
  • Європейська та євроатлантична інтеграція
  • Новини
  • Проєкти
  • Публікації
  • Статті

Соціальні мережі

Соціальні мережі

ЦЕНТР ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ

© 2019

Навігація / Navigation

  • Новини
  • Проєкти
  • Публікації
  • Контакти
  • Українська
  • English

Про нас / About Us

No Result
View All Result
  • Головна
  • Про нас
    • Центр публічної дипломатії
    • Сучасні виклики і роль ЦПД
    • Наші цілі
    • Наша команда
    • Консультативна Рада
  • Новини
  • Проєкти
    • Європейська та євроатлантична інтеграція
    • Деокупація і реінтеграція Криму та Донбасу
    • Гібридні війни
    • Національні меншини та корінні народи
    • Культурна дипломатія
  • Публікації
    • Статті
    • Аналітичні доповіді
  • Партнери
  • Контакти
  • УкраїнськаУкраїнська
  • EnglishEnglish

© 2019